- корелювати
- —————————————————————————————корелюва́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
корелювати — ю/ю, ю/єш, недок., спец. 1) Поміщати щось в ситуацію, в якій воно знаходиться у відомому співвідношенні з ін. речами. 2) Обчислювати коефіцієнт кореляції … Український тлумачний словник
корелювати — [кореил ува/тие] л у/йу, л у/йеиш … Орфоепічний словник української мови
корельований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до корелювати … Український тлумачний словник
скорелювати — ю/ю, ю/єш. Док. до корелювати … Український тлумачний словник